Страниики, несколько слов о Радости!
Мы знаем, о быстротечности этой жизни на планете, но мы также с вами все знаем о Вечности. Ну, немножко, в суете, иногда забываем). Давайте не забывать, что мы пришли в этот мир научиться Радости, вместить и распространить Любовь на эту планету Земля.
Нам нет дела до условностей матрицы, хотя мы в ней вынуждены жить...
Давайте учить окружающих Радости. Как, спрашиваете?
Начните с утра, говорите себе и всем: Радость моя! признавайтесь всем в своей Любви, проявляйте ее, как малые дети. Вспомните, когда вы были детьми, какими вы были открытыми для всего мира матрицы, как вы любили всех окружающих. Вспомните это состояние и дарите его, хотя бы родным и близким, друзьям и знакомым. Чтобы ваша радость множилась, чтобы ваша улыбка светила многим в жизни! Как бы не складывалась жизненная программа в матрице, вы сами на нее подписывались, улыбайтесь, Жизнь Вечна! Не получается что-то сразу, получится позже. Вы же помните: стучите и отворят, просите и дастся вам!
Но живите в Радости и с Радостью!
Любите друг друга!
Желайте Мира всем, да умножится!
И не забывайте о родителях! Хотите жить долго и счастливо, говорите им о своей Любви чаще, как они в свое время дарили ее вам!
Помните, что они всегда вас любят, в какой бы форме вы себя не проявляли...)))
Классных выходных! Радуйтесь!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
